скаламутити

Значення в інших словниках

1. скаламутити — скаламу́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. скаламутити — СКАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, кого, що. Док. до каламу́тити. – Іноді тут водиться риба .. – Ага, – кивнув головою Юрко, – ми малими ловили її кошиками, наперед скаламутивши ногами воду (М. Словник української мови у 20 томах
3. скаламутити — каламу́тити / скаламу́тити во́ду кому і без додатка. Вносити розлад, неспокій у що-небудь. — Та я ж тебе до хати покликав! .. Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Є. Гуцало). не закаламу́тити води́. Фразеологічний словник української мови
4. скаламутити — БАЛАМУ́ТИТИ кого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИ розм., КОЛОТИ́ТИ кого, що, ким, чим, розм., МУТИ́ТИ розм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИ перев. із сл. спокій, розм. — Док. Словник синонімів української мови
5. скаламутити — Скаламу́тити, -му́чу, -му́тиш; -му́ть, -му́тьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. скаламутити — СКАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, перех. Док. до каламу́тити. — Іноді тут водиться риба.. — Ага,— кивнув головою Юрко,— ми малими ловили її кошиками, наперед скаламутивши ногами воду (Томч. Словник української мови в 11 томах
7. скаламутити — Скаламу́тити, -чу, -тиш гл. Помутить. Словник української мови Грінченка