скаламутити
БАЛАМУ́ТИТИ кого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИ розм., КОЛОТИ́ТИ кого, що, ким, чим, розм., МУТИ́ТИ розм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИ перев. із сл. спокій, розм. — Док.: збаламу́тити, скаламу́тити, сколоти́ти, заколоти́ти. Чорні круки в сутанах задумали провокувати і баламутити довірливих людей (Л. Дмитерко); Каламутить він людей, підбиває на різні неподобства, щоб ось у .. нашого хазяїна.. млин забрати (А. Шиян); (Сидір:) Ви (писар) ще не знаєте Бурлаки: він нічого не подарує! Бачите, не вспів у село увійти, вже й колотить миром (І. Карпенко-Карий); — Не турбуйтеся, бариня, тепер внесуть (за оренду) до фунтика. То раніш.. Назар.. мутив усіх, а зараз, як зачув про козаків, так немов заціпило (П. Панч); (Мендгел:) Якщо ти наважишся ще раз заколочувати спокій моєї фабрики, — викину (М. Ірчан). — Пор. 1. підбу́рювати.
КАЛАМУ́ТИТИ (робити каламутним, нечистим), КОЛОТИ́ТИ, СКОЛО́ЧУВАТИ, МУТИ́ТИ розм., БАЛАМУ́ТИТИ розм. — Док.: скаламу́тити, накаламу́тити, сколоти́ти, замути́ти, збаламу́тити. До самого вечора каламутили баграми воду на Пслі (О. Гончар); Два голуби пили воду, А два колотили... (пісня); Сколотили гуси воду, не хоче кінь пити (коломийка); Баране, не мути води вовкові! (М. Номис); Лопаті буксира збаламутили воду проміж собою й пароплавом (Ю. Яновський).
Значення в інших словниках
- скаламутити — скаламу́тити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скаламутити — -учу, -утиш, перех. Док. до каламутити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скаламутити — СКАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, кого, що. Док. до каламу́тити. – Іноді тут водиться риба .. – Ага, – кивнув головою Юрко, – ми малими ловили її кошиками, наперед скаламутивши ногами воду (М. Словник української мови у 20 томах
- скаламутити — каламу́тити / скаламу́тити во́ду кому і без додатка. Вносити розлад, неспокій у що-небудь. — Та я ж тебе до хати покликав! .. Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Є. Гуцало). не закаламу́тити води́. Фразеологічний словник української мови
- скаламутити — Скаламу́тити, -му́чу, -му́тиш; -му́ть, -му́тьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скаламутити — СКАЛАМУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, перех. Док. до каламу́тити. — Іноді тут водиться риба.. — Ага,— кивнув головою Юрко,— ми малими ловили її кошиками, наперед скаламутивши ногами воду (Томч. Словник української мови в 11 томах
- скаламутити — Скаламу́тити, -чу, -тиш гл. Помутить. Словник української мови Грінченка