1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сліпувати

сліпува́ти

-ую, -уєш, недок., розм.

1》 Бути сліпим; погано бачити.

2》 у знач. присл. сліпуючи. Недобачаючи.

|| Навпомацки.

3》 перен. Не мати здатності правильно розуміти і оцінювати що-небудь, розбиратися в чомусь.

|| також чим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сліпувати — сліпува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сліпувати — СЛІПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Бути сліпим; погано бачити. 2. у знач. присл. сліпу́ючи. Недобачаючи. Мати .. знай копирса, сліпуючи, то очіпки, то рушники на придане дочці (Г. Квітка-Основ'яненко); // Навпомацки. Словник української мови у 20 томах
  3. сліпувати — СЛІПУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Бути сліпим; погано бачити. 2. у знач. присл. сліпу́ючи. Недобачаючи. Мати.. знай копирса, сліпуючи, то очіпки, то рушники на придане дочці (Кв.-Осн., II, 1956, 442); // Навпомацки. Словник української мови в 11 томах
  4. сліпувати — Сліпувати, -пую, -єш гл. Быть слѣпымъ. Грин. І. 178. Я розумом сліпую. К. Іов. 19. Словник української мови Грінченка