собор

собо́р

-у, ч.

1》 У дореволюційній Росії – збори урядових або виборних осіб для розгляду й розв'язання питань організації, управління і т. ін.

2》 заст. Скупчення великої кількості людей в одному місці для розваги, відпочинку і т. ін.

|| у знач. присл. собором. Разом, спільно.

3》 Головна чи велика церква міста; головна церква в монастирі. Кафедральний собор.

4》 В католицизмі та православ'ї – збори представників вищого духовенства всієї християнської церкви (Вселенські собори) або окремої країни (помісьні собори), які розв'язують питання віровчення, церковного устрою, відносин між церквою і державою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. собор — собо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. собор — Собір, (церковний) з'їзд, збори; соборище; тлк. СОБОР, соборна <�головна> церква; (катедральний) катедра. Словник синонімів Караванського
  3. собор — 1. див. собор кафедральний; 2. Головний храм міста, монастиря; 3. Назва храму, у якому здійснюють соборне богослужіння; 4. Храм, що має кілька престолів: головний та додаткові Словник церковно-обрядової термінології
  4. собор — 1. збір, збори, з'їзд, див. конвент, конвенція, конгрес, конференція 2. це церква Словник чужослів Павло Штепа
  5. собор — СОБО́Р, у, ч. 1. Головна чи велика церква міста; головна церква в монастирі. Бучні та пишні були по Гамзі похорони. Не в своїй церкві намірились правити їх, а в городі, в соборі (Панас Мирний); – Чи на весіллі в соборі... Словник української мови у 20 томах
  6. собор — Збір, сукупність, множина Словник застарілих та маловживаних слів
  7. собор — В Католицькій Церкві урочистий збір єпископів з усього світу під керівництвом папи чи його делегата, на якому обговорюють проблеми віри, моральності, церковної організації та дисципліни;... Універсальний словник-енциклопедія
  8. собор — Собо́р, -бо́ру, -бо́рові, на -рі; -бо́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. собор — СОБО́Р, у, ч. 1. У дореволюційній Росії — збори урядових або виборних осіб для розгляду й розв’язання питань організації, управління і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  10. собор — Головна культова споруда християн у місті чи монастирі, де знаходиться кафедра, службу з якої може здійснює висока духовна особа. Це визначало місцеположення споруд в забудові міст і монастирів, їхню архітектурну виразність. Крім... Архітектура і монументальне мистецтво