спалахувати

спала́хувати

-ую, -уєш, недок., спалахнути, -ну, -неш, док.

1》 тільки 3 ос., чим і без додатка.Раптово і швидко загорятися яскравим полум'ям; займатися (див. займатися II).

|| безос.

|| також у сполуч. зі сл. вогонь, полум'я, пожежа, іскра і т. ін.

|| тільки недок. При млявому або нерівному горінні час від часу розгорятися сильніше; займатися (див. займатися II) на мить.

2》 тільки 3 ос. Починати світити, світитися, сяяти, випромінюючи або відбиваючи світло.

|| чим і без додатка. Раптово освітлюватися яскравим світлом.

|| тільки недок. При слабкому або нерівному світінні час від часу сяяти яскравіше; починати сяяти з більшою силою.

|| Засвічуватися багатьма вогнями.

|| Раптово виникати (про постріл, вибух і т. ін.).

|| Починати блищати, сяяти; вирізнятися блиском.

|| Різко вирізнятися своєю яскравою барвою.

3》 тільки 3 ос., чим і без додатка. Починати блищати під впливом якихось почуттів, переживань (про очі).

|| Виявлятись у блиску очей (про почуття, переживання).

4》 тільки 3 ос., перен. Раптово виникати, починатися, інтенсивно розвиваючись.

|| Раптово виникаючи, бурхливо розгортатися (про події, явища і т. ін.).

|| Раптово зароджуватися (про почуття, бажання і т. ін.).

|| безос.

|| Блискавично зринати у свідомості, пам'яті (про думки, згадки, рішення і т. ін.).

|| безос.

5》 чим, від чого, рідко з чого і без додатка, перен. Раптово пройматися якимсь сильним почуттям; сильно збуджуватися, дратуватися, гніватися (про людину).

|| тільки док., без додатка. Сильно розсердитися, скипіти.

|| тільки док., чим. Яскраво і пристрасно проявити себе в чомусь у певну мить.

6》 чим і без додатка, перен. Раптово вкриватися рум'янцем (від хвилювання, збудження, сорому і т. ін.).

|| Червоніти від припливу крові (про обличчя, щоки, вуха і т. ін.).

|| Раптово з'являтися, яскраво проступати (про рум'янець).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спалахувати — (виявляти якісь почуття назовні) спахувати, (гнівом) вибухати, скипати, (рум'янцем) паленіти, займатися, запалюватися, розпалюватися. Словник синонімів Полюги
  2. спалахувати — спала́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. спалахувати — Займатися, загорятися; (- вогні) світити, сяяти, засвічуватися; (- думку) осявати, зринати, з'являтися; (- війну) вибухати; (від гніву) скипати, паленіти; (рум'янцем) заливатися, ІД. червоніти; (- очі) блискати; (- любов) пробуджуватися; спалахкувати, спахувати, спахати. Словник синонімів Караванського
  4. спалахувати — див. горіти; сердитися Словник синонімів Вусика
  5. спалахувати — СПАЛА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАЛАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. тільки 3 ос., чим і без дод. Раптово і швидко загорятися яскравим полум'ям; займатися. Присіла [Оришка] перед ватрою і, ломлячи дрібно гілочки, любувалася, як вони спалахують (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. спалахувати — при́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.) навколо чого і без додатка. Збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. зростає, може досягти великого напруження. Сенько був із тих людей, у яких пристрасті спалахували скоро (І. Фразеологічний словник української мови
  7. спалахувати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  8. спалахувати — СПАЛА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАЛАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. тільки 3 ос., чим і без додатка. Раптово і швидко загорятися яскравим полум’ям; займатися. Присіла [Оришка] перед ватрою і, ломлячи дрібно гілочки, любувалася, як вони спалахують (Хотк. Словник української мови в 11 томах