спалахувати

Значення в інших словниках

1. спалахувати — спала́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. спалахувати — Займатися, загорятися; (- вогні) світити, сяяти, засвічуватися; (- думку) осявати, зринати, з'являтися; (- війну) вибухати; (від гніву) скипати, паленіти; (рум'янцем) заливатися, ІД. червоніти; (- очі) блискати; (- любов) пробуджуватися; спалахкувати, спахувати, спахати. Словник синонімів Караванського
3. спалахувати — див. горіти; сердитися Словник синонімів Вусика
4. спалахувати — -ую, -уєш, недок., спалахнути, -ну, -неш, док. 1》 тільки 3 ос., чим і без додатка.Раптово і швидко загорятися яскравим полум'ям; займатися (див. займатися II). || безос. || також у сполуч. зі сл. вогонь, полум'я, пожежа, іскра і т. ін. || тільки недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. спалахувати — СПАЛА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАЛАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. тільки 3 ос., чим і без дод. Раптово і швидко загорятися яскравим полум'ям; займатися. Присіла [Оришка] перед ватрою і, ломлячи дрібно гілочки, любувалася, як вони спалахують (Г. Словник української мови у 20 томах
6. спалахувати — при́страсті спала́хують (розпа́люються, кипля́ть і т. ін.) навколо чого і без додатка. Збудження, піднесення, захоплення чимсь і т. ін. зростає, може досягти великого напруження. Сенько був із тих людей, у яких пристрасті спалахували скоро (І. Фразеологічний словник української мови
7. спалахувати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
8. спалахувати — СПАЛА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАЛАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. тільки 3 ос., чим і без додатка. Раптово і швидко загорятися яскравим полум’ям; займатися. Присіла [Оришка] перед ватрою і, ломлячи дрібно гілочки, любувалася, як вони спалахують (Хотк. Словник української мови в 11 томах