списаний
спи́саний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до списати.
|| списано, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. списане, -ного, с.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- списаний — спи́саний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- списаний — Спи́саний. Дієприкм. від списати. Чужа мова о стілько нам потрібна, о скілько отворяє нам скарби своєї літератури і дає нам можність познакомити ся з творами людского ума, списаними власне у тій мові. Українська літературна мова на Буковині
- списаний — [списанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- списаний — СПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до списа́ти. Так напрактикувався хлопець, що й свої вже рифми [рими] підгонив, а то й цілі рядки. Проте, знати було – Корній так і казав прямо, що списане з “Кобзаря” (А. Головко); Вже списані в блокноті всі сторінки украй (М. Словник української мови у 20 томах
- списаний — як на папе́рі спи́саний, зі сл. став, з’яви́вся, вроди́вся і т. ін. Дуже швидко. (Самрось:) От бачиш, який я справний? Хоч і додому тепер… В мент вродився, як на папері списаний! Поганяй!.. (М. Кропивницький). Фразеологічний словник української мови
- списаний — Спи́саний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- списаний — СПИ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до списа́ти. Так напрактикувався хлопець, що й свої вже рифми [рими] підгонив, а то й цілі рядки. Словник української мови в 11 томах