сповивати

сповива́ти

-аю, -аєш, недок., сповити, спов'ю, спов'єш і сповию, сповиєш, док., перех. і без додатка.

1》 Загортати в пелюшки (звичайно немовля).

|| чим і без додатка. Обмотувати сповивачем (звичайно немовля).

|| у що, чим. Загортати, закутувати немовля в що-небудь, чимсь.

|| Загортати, замотувати кого-, що-небудь у щось, чимсь.

|| Обкручуючись, обвиваючись навколо чого-небудь або охоплюючи щось з усіх боків, покривати собою.

|| тільки док., перен. Народити.

|| перен. Вирощувати, виховувати.

2》 перен. Оволодівати ким-небудь, захоплювати, заполонювати когось (про почуття, певний стан).

|| Поширюючись, огортати, обволікати, охоплювати що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сповивати — сповива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сповивати — ПОВИВАТИ, пеленувати; (чим) замотувати, обмотувати; П. викохувати, виховувати; (душу) П. поймати, ОБГОРТАТИ; док. СПОВИТИ, (дитину) ЖМ. народити. Словник синонімів Караванського
  3. сповивати — див. обгортати Словник синонімів Вусика
  4. сповивати — СПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВИ́ТИ, спов'ю́, спов'є́ш і спови́ю, спови́єш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Загортати в пелюшки (звичайно немовля). Словник української мови у 20 томах
  5. сповивати — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  6. сповивати — СПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОВИ́ТИ, спов’ю́, спов’є́ш і спови́ю, спови́єш, док., перех. і без додатка. 1. Загортати в пелюшки (звичайно немовля). Словник української мови в 11 томах
  7. сповивати — Сповива́ти, -ваю, -єш сов. в. сповити, -в'ю, -єш, гл. 1) Завязывать, завязать, обвивать, обвить (тканью). 2) Пеленать, спеленать. Там Пречиста свого сина купала, а скупавши, в шовкове сповила. Чуб. III. 323. Словник української мови Грінченка