споєний
спо́єний
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до споїти.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до споїти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споєний — спо́єний 1 дієприкметник доведений до сп'яніння; доведений до алкоголізму спо́єний 2 дієприкметник скріплений Орфографічний словник української мови
- споєний — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
- споєний — СПО́ЄНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до спої́ти. Жорстоко б'ють [заробітчани] нещасних, споєних прикажчиками новачків (О. Гончар); Але ж помітну частину “захисників” складали особи, споєні дефіцитною горілкою... Словник української мови у 20 томах
- споєний — Спо́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- споєний — СПО́ЄНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спої́ти. Жорстоко б’ють [заробітчани] нещасних, споєних прикажчиками новачків (Гончар, Таврія, 1952, 56); *Образно. Приходить на землю благодатне літо. Словник української мови в 11 томах