споєний
СПО́ЄНИЙ¹, а, е.
Дієпр. пас. до спої́ти.
Жорстоко б'ють [заробітчани] нещасних, споєних прикажчиками новачків (О. Гончар);
Але ж помітну частину “захисників” складали особи, споєні дефіцитною горілкою, яка в надлишку поставлялася батьками тіньової економіки (Б. Олійник);
* Образно. Приходить на землю благодатне літо. Сповнене воно буде славних трудових звершень, споєне ритмом праці людей (з газ.).
СПО́ЄНИЙ², а, е.
Дієпр. пас. до спо́їти.
Біг хлопець і .. кричав: – Сіроlla! сіроllа!.. [Цибуля! цибуля!] До кого гукав він? Кому хотів продавати? Чи не камінням отим, що були споєні вперше в суцільну стіну, а тепер знову почали жити окремим життям? (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- споєний — спо́єний 1 дієприкметник доведений до сп'яніння; доведений до алкоголізму спо́єний 2 дієприкметник скріплений Орфографічний словник української мови
- споєний — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
- споєний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до споїти. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до споїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споєний — Спо́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- споєний — СПО́ЄНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спої́ти. Жорстоко б’ють [заробітчани] нещасних, споєних прикажчиками новачків (Гончар, Таврія, 1952, 56); *Образно. Приходить на землю благодатне літо. Словник української мови в 11 томах