1. Орфографічний словник української мови

споєний

спо́єний 1

дієприкметник

доведений до сп'яніння; доведений до алкоголізму

спо́єний 2

дієприкметник

скріплений

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споєний — див. п'яниця Словник синонімів Вусика
  2. споєний — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до споїти. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до споїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. споєний — СПО́ЄНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до спої́ти. Жорстоко б'ють [заробітчани] нещасних, споєних прикажчиками новачків (О. Гончар); Але ж помітну частину “захисників” складали особи, споєні дефіцитною горілкою... Словник української мови у 20 томах
  4. споєний — Спо́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. споєний — СПО́ЄНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спої́ти. Жорстоко б’ють [заробітчани] нещасних, споєних прикажчиками новачків (Гончар, Таврія, 1952, 56); *Образно. Приходить на землю благодатне літо. Словник української мови в 11 томах