1. Великий тлумачний словник сучасної мови

старити

ста́рити

-рить, недок., перех.

Робити кого-, що-небудь старим або старішим.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старити — ста́рити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. старити — СТАРИТИ – СТАРІТИ – СТАРІТИСЯ, СТАРИТИСЯ – СТАРІШАТИ Старити, перех. Робити когось, щось старим, старішим. Рання сивина в чорних пасмах його чуба не старила його (О.Бойченко). Старіти, неперех. 1. Ставати старим, старішим. Літературне слововживання
  3. старити — СТА́РИТИ, рить, недок., кого, що. Робити кого-, що-небудь старим або старішим. Побачив [Антін] зморшки Монте-Соляро, які ніколи його не старять (М. Словник української мови у 20 томах
  4. старити — СТА́РИТИ, рить, недок., перех. Робити кого-, що-небудь старим або старішим. Побачив [Антін] зморшки Монте-Соляро, які ніколи його не старять (Коцюб. Словник української мови в 11 томах