струснути

струсну́ти

у, -неш, док., перех. і неперех.

Однокр. до струшувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. струснути — струсну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. струснути — [струснутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -с(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. струснути — СТРУСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без дод. Однокр. до стру́шувати. Днювальний пошукав на полиці й витяг товстенну біблію з напіввіддертою оправою, струснув з неї на порозі цілу хмару пилюки і подав Тарасу Григоровичу (З. Тулуб); Один з чоловіків .. Словник української мови у 20 томах
  4. струснути — СТРУСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до стру́шувати. Днювальний пошукав на полиці й витяг товстенну біблію з напіввіддертою оправою, струснув з неї на порозі цілу хмару пилюки і подав Тарасу Григоровичу (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  5. струснути — Струснути, -сну, -неш гл. 1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде. ЗОЮР. І. 125. 2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала. Рудч. Ск. І. 186. Словник української мови Грінченка