суворо
суво́ро
присл.
1》 Присл. до суворий 1-6).
2》 у знач. присудк. сл. Про відсутність будь-яких послаблень, поблажливості.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суворо — Суворо. Нерідко використовується для перекладу російського строго. Якщо ж мають на увазі дотримання певних норм, правил, доречніші інші визначення: твердо, неухильно, точно. “Годувати тварин точно за нормами”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- суворо — суво́ро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- суворо — СУВО́РО, присл. 1. Присл. до суво́рий 1–6. Запалі очі суворо виблискували з-під настовбурчених брів (Панас Мирний); – Не здумайте тікати, – суворо сказав Андрій і поплескав рукою по чорному стволу гвинтівки (Григорій Тютюнник)... Словник української мови у 20 томах
- суворо — СУВО́РО, присл. 1. Присл. до суво́рий 1-6. Запалі очі суворо виблискували з-під настовбурчених брів (Мирний, III, 1954, 265); — Не здумайте тікати, — суворо сказав Андрій і поплескав рукою по чорному стволу гвинтівки (Тют. Словник української мови в 11 томах