суперник
супе́рник
-а, ч.
1》 Той, хто прагне перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь.
|| Один із учасників спортивного змагання, гри.
|| Той, хто, поряд з іншим, домагається кохання якої-небудь жінки.
2》 перен. Той, хто має однакові з ким-небудь якості, достоїнства, заслуги і т. ін., не поступається перед кимсь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суперник — супе́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- суперник — КОНКУРЕНТ, учасник змагання. Словник синонімів Караванського
- суперник — Супротивник, див. конкурент, риваль Словник чужослів Павло Штепа
- суперник — СУПЕ́РНИК, а, ч. 1. Той, хто прагне перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. [Убийбатько:] Хіба ще хто хоче прославитись, крім мене? Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (І. Словник української мови у 20 томах
- суперник — СУПЕ́РНИК (той, хто прагне або може перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь; один з учасників спортивного змагання), СУПРОТИ́ВНИК, КОНКУРЕ́НТ, ПРОТИ́ВНИК рідше (у поєдинку, бійці і т. ін.). Котрий же з тих сержантів — його суперник?... Словник синонімів української мови
- суперник — СУПЕ́РНИК, а, ч. 1. Той, хто прагне перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь. [Убийбатько:] Хіба ще хто хоче прославитись, крім мене? Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (Мик. Словник української мови в 11 томах