1. Великий тлумачний словник сучасної мови

твій

твоя, твоє.

1》 Займ. присв. до ти.

|| Належний тобі.

|| у знач. ім. твоє, твого, с. Те, що належить тобі.

|| Який виходить від тебе; зроблений, створений, написаний, сказаний і т. ін. тобою.

|| Який стосується тебе.

|| Такий, як у тебе, власт. тобі.

|| Признач. тобі. Твоє місце. Твоя доля.

|| У якому чи поблизу якого ти живеш. Твоє місто. Твій край.

|| У якому ти береш участь, вчишся, працюєш і т. ін. Твої змагання.

|| До якого ти належиш.

2》 Який перебуває в родинних або дружніх, близьких стосунках із тобою.

|| у знач. присудка.

|| Уживається в кінці листа в знач.: відданий тобі.

3》 у знач. ім., розм. твій, твого, ч. Чоловік, одружений з тобою.

|| твоя, твоєї, ж. Жінка, одружена з тобою.

|| твої, твоїх, мн. Батьки, родичі або інші близькі тобі люди.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. твій — твій займенник Орфографічний словник української мови
  2. твій — [тв'ій] твого, твойему, твоуйім, (на) твойему (твоуйім); ж. твойа, твойейі, твоуйій, твойейу, (на) твоуйій; с. твойе, твого; мн. твоуйі, твоуйіх Орфоепічний словник української мови
  3. твій — ТВІЙ, твоя́, твоє́. 1. Займ. присв. до ти. Я стояла біля тебе, Не зважилась ані за руку взяти, Ані схилитися до твого чола (Леся Українка); Кінь стримано стогнав крізь зуби. “Коли б не твоя нога, друже, поплатився б я своєю”, – думав Вася (О. Словник української мови у 20 томах
  4. твій — ваш (твій) покі́рний слуга́. Усталена форма переважно ввічливого закінчення листа. З пошаною зостаюсь ваш покірний слуга (М. Драгоманов). ви́йти / вихо́дити на моє́ (на твоє́, на її́ і т. ін.). Здійснитися, відбутися, статися так, як хочеться кому-небудь. Фразеологічний словник української мови
  5. твій — Твій, твоя́, твоє́; твого́, твоє́ї, твоє́му, твої́й; твої́, твої́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. твій — ТВІЙ, твоя́, твоє́. 1. Займ. присв. до ти. Я стояла біля тебе, Не зважилась ані за руку взяти, Ані схилитися до тво́ го чола (Л. Укр., І, 1951, 210); Кінь стримано стогнав крізь зуби. Словник української мови в 11 томах
  7. твій — Твій, твоя, твоє́ мѣст. Твой, твоя, твое. Твій батько вмер. Шейк. Словник української мови Грінченка