товариш
това́риш
-а, ч.
1》 Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник.
|| Член якого-небудь товариства.
|| перен. Про того, хто є супутником людини або про те, що супроводжує її в діях, діяльності.
|| перев. з означ. або по чому. Людина, зв'язана з іншими спільною професією, місцем роботи, навчання, службою в армії і т. ін.; колега.
|| Людина, що посідає рівне з іншими становище в суспільстві, колективі.
2》 Людина, зв'язана з ким-небудь дружбою, щирий друг, приятель.
3》 Людина, ідейно зв'язана з іншими людьми, яка разом з ними бере участь у спільній справі, боротьбі; соратник, однодумець.
4》 іст. Уживалося перед прізвищем людини для підкреслення належності її до свого радянського чи партійного середовища.
|| Перед прізвищем, іменем, званням і т. ін. чи без згадування прізвища, імені, звання і т. ін., а також у звертанні – з тим же значенням.
5》 У назвах звань і посад – помічник, заступник. Товариш прокурора.
6》 у сполуч. з прикм. бунчуковий або значковий, іст. Назва старшинського звання, що надавалось у реєстровому козацькому війську полковій старшині та козакам із другої половини 17 ст.
|| без прикм. Скорочена назва цього звання.
Значення в інших словниках
- товариш — това́риш іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- товариш — Друг, приятель, ур. брат, побратим, ф. панібрат; (духом) однодумець, споборник, (у ділі) співучасник, компаньйон, партнер, (на службі) колеґа, (в дорозі) супутник; (прокурора) Б. З. заступник, помічник; (низовий) ІС. СІЧОВИК. Словник синонімів Караванського
- товариш — див. друг; пан Словник синонімів Вусика
- товариш — [товариеш] -ша, ор. -шеим, м. (на) -шеив'і/-шу, мн. -ш'і, -ш'іў два товариеш'і Орфоепічний словник української мови
- товариш — ТОВА́РИШ, а, ч. 1. Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник. Словник української мови у 20 томах
- товариш — Хто всім товариш, той нікому не товариш. Товариша для всіх вдають із себе тільки нещирі люди. Приповідки або українсько-народня філософія
- товариш — син. аміго, дружбан, друган, кадр, керя, корефан, кореш, кумпель. Словник жарґонної лексики української мови
- товариш — 1) козак Запорозького Війська; 2) цеховий майстер; 3) жовнір певної хоругви Словник застарілих та маловживаних слів
- товариш — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. Словник синонімів української мови
- товариш — Това́риш, -ша, -шеві, -шем, на -шеві або на -шу чи на -ші, -ва́ришу! -риші́, -ші́в, -ша́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- товариш — ТОВА́РИШ, а, ч. 1. Людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь у якихсь діях, співучасник чого-небудь; компаньйон, спільник. Словник української мови в 11 томах