туговухість
тугову́хість
-хості, ж., рідко.
Часткова втрата слуху.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- туговухість — тугову́хість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- туговухість — ТУГОВУ́ХІСТЬ, хості, ж., рідко. Часткова втрата слуху. Найбільш помітним результатом тривалого перебування людини в умовах інтенсивного шуму є професійна туговухість, а іноді й глухота (з наук.-попул. літ.). △ (1) Кондукти́вна тугову́хість, фізл. Словник української мови у 20 томах
- туговухість — ТУГОВУ́ХІСТЬ, хості, ж., рідко. Часткова втрата слуху. Найбільш помітним результатом тривалого перебування людини в умовах інтенсивного шуму є професійна туговухість, а іноді й глухота (Наука.., 12, 1960, 43). Словник української мови в 11 томах