1. Орфографічний словник української мови

туговухість

тугову́хість

іменник жіночого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туговухість — ТУГОВУ́ХІСТЬ, хості, ж., рідко. Часткова втрата слуху. Найбільш помітним результатом тривалого перебування людини в умовах інтенсивного шуму є професійна туговухість, а іноді й глухота (з наук.-попул. літ.). △ (1) Кондукти́вна тугову́хість, фізл. Словник української мови у 20 томах
  2. туговухість — -хості, ж., рідко. Часткова втрата слуху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. туговухість — ТУГОВУ́ХІСТЬ, хості, ж., рідко. Часткова втрата слуху. Найбільш помітним результатом тривалого перебування людини в умовах інтенсивного шуму є професійна туговухість, а іноді й глухота (Наука.., 12, 1960, 43). Словник української мови в 11 томах