1. Великий тлумачний словник сучасної мови

туманний

тума́нний

-а, -е.

1》 Прикм. до туман I 1).

|| Який складається з туману, утворений туманом.

2》 Покритий, оповитий туманом.

|| З туманом, туманами.

|| Насичений туманом.

3》 Який видніється в тумані; який видніється, як у тумані, як крізь туман.

|| Який невиразно, неясно уявляється (про минуле, майбутнє і т. ін.).

4》 Позбавлений яскравості; тьмяний, мутний.

|| Потьмарений, позбавлений певного виразу (про зір, погляд, очі).

5》 перен. Невиразний, нечіткий.

|| Який не має чітко вираженого змісту; незрозумілий, заплутаний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туманний — тума́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. туманний — Млистий, імлистий, мрячний; (ранок) з туманом, у тумані; (- фігуру) неокреслений; (- майбутнє) невиразний; (образ) тьмяний, каламутний, нечіткий; (зір) потьмарений, з поволокою; (зміст) незрозумілий, заплутаний. Словник синонімів Караванського
  3. туманний — ТУМА́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до тума́н¹ 1; який складається з туману, утворений туманом. Часами вітер трохи підіймав над морем туман, але швидко туманна мряка знову обгортала все (М. Словник української мови у 20 томах
  4. туманний — НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. туманний — Тума́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. туманний — ТУМА́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до тума́н¹ 1; який складається з туману, утворений туманом. Часами вітер трохи підіймав над морем туман, але швидко туманна мряка знову обгортала все (Трубл., Хатина.. Словник української мови в 11 томах
  7. туманний — Туманний, -а, -е Туманный. Словник української мови Грінченка