тьма
I -и, ж.
1》 Глибока, суцільна темрява.
|| Про темне, неосвітлене місце.
|| перен. Невідомість, незнання.
2》 перен. Неосвіченість, відсталість у культурному відношенні.
3》 перен. Про лихі, ворожі сили, що поневолюють, пригнічують кого-небудь, душать щось.
|| чого. Про що-небудь гнітюче.
II -и, ж.
1》 іст. У давньоруському рахунку – десять тисяч.
|| Військо в десять тисяч вояків.
2》 розм. Велика кількість, дуже багато кого-, чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тьма — тьма 1 іменник жіночого роду темрява тьма 2 прислівник дуже багато незмінювана словникова одиниця тьма 3 іменник жіночого роду десять тисяч іст. Орфографічний словник української мови
- тьма — див. ТЕМРЯВА і БЕЗЛІЧ. Словник синонімів Караванського
- тьма — див. багато; темрява Словник синонімів Вусика
- тьма — [т'ма] -ми, д. і м. -м'і Орфоепічний словник української мови
- тьма — Темрява, пітьма Словник чужослів Павло Штепа
- тьма — ТЬМА¹, и, ж. 1. Глибока, суцільна темрява. Ніч чорна, мов туча, висить наді мною, Лякаючи тьмою своєю страшною (П. Грабовський); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Г. Хоткевич); Тишина кругом безкрая. Словник української мови у 20 томах
- тьма — Десять тисяч, безліч див. тма Словник застарілих та маловживаних слів
- тьма — єги́петська тьма. Абсолютна відсутність світла; повна темрява. Такий туманний час тепер для Ялти невигідний, світла на вулицях нема, а як скінчаться місячні ночі, то вже буде зовсім тьма єгипетська (Леся Українка). цар (князь) тьми. Чорт. Фразеологічний словник української мови
- тьма — НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил. Словник синонімів української мови
- тьма — Тьма, тьми, тьмі, тьмо́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тьма — ТЬМА¹, и, ж. 1. Глибока, суцільна темрява. Ніч чорна, мов туча, висить наді мною, Лякаючи тьмою своєю страшною (Граб., І, 1959, 195); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Хотк., II, 1966, 273); Тишина кругом безкрая. Словник української мови в 11 томах
- тьма — Тьма, тьми ж. 1) Тьма, мракъ. Одсунув віконце — у тьмі щось мріло. МВ. (6. 1862. І. 85). 2) Невѣжество. Чужі народи в тьмі зістались, не просвітив їх, не прославив. К. Псал. 326. 3) Множество. Колесниця божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. Словник української мови Грінченка