тьма

НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил. (неуцтво, культурна відсталість); НЕГРА́МОТНІСТЬ, БЕЗГРА́МОТНІСТЬ (незнання основ у якій-небудь галузі). Якщо чогось не додумали, не доробили, то тільки через своє невміння й невігластво у військових ділах (С. Голованівський і О. Мусієнко); Я щиро шукав у поезіях Масляка тієї "правди великої, глибокої", та.., крім порожніх фраз, дитячого неуцтва і браку будь-яких принципів, нічого не знайшов (І. Франко); Так, Росія величезна, голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство, тиранія без кінця (Леся Українка); (Катерина:) В мене від цієї шипучки голова болить. Це, мабуть, сірість моя (О. Корнійчук); Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити.. з неписьменністю і темрявою (І. Цюпа); Він веде боротьбу з темнотою, з забобонами, з ворогуванням селянина до інтелігента (М. Коцюбинський); Я думав про тьму, що в тих селах царить, Про бідність, про голод, про муку (І. Франко); Політична безграмотність. — Пор. безкульту́р'я.

ТЕ́МРЯВА (відсутність світла, освітлення), ПІ́ТЬМА́, ТЕМНОТА́, МО́РОК, ТЬМА, ТІНЬ, ЧОРНОТА́, ТЕ́МІНЬ розм., ПО́ТЕМКИ мн., розм., ПО́ТЕМОК розм., ПО́МЕРКИ мн., розм., ПО́МЕРК розм., ТІ́НЯВА розм., СУТЕ́МРЯВА заст.; МЛА (ІМЛА́) (неосвітлений простір). Непроглядна темрява огортає нас з усіх боків (Л. Дмитерко); Вона хотіла подивитись, як зникатиме постать Жака в чорній пітьмі підземелля (Ю. Смолич); В темноті Нічний Дніпро зітхав крізь сон старечий (М. Рильський); Коли б вона хоч могла бачити його рану, його обличчя, їй, здається, не так би важко було. А то ця пітьма, цей чорний, клятий морок (М. Коцюбинський); Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Г. Хоткевич); Зразу померкло, тінь прикрила усе (Панас Мирний); Крижано-холодний місяць висів, як приклеєний, на сизуватій чорноті неба (В. Собко); Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан); В тиші потемків байдуже тринькав цвіркун (П. Козланюк); (Олекса:) Надворі такий потемок, що хіба вгледиш... (Л. Смілянський); Нічні померки розлилися кругом (Панас Мирний); Уже напливла сутемрява, коли Едіс Хеко в'їхав у долину ріки (М. Рудь); Скільки тут, на землі, У нічній темній млі, ..Плаче юних сердець (М. Рильський).

БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. рідше; ГИ́БЕЛЬ підсил. розм., МА́СА підсил. розм., МО́РЕ підсил., розм., СИ́ЛА підсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННА підсил. розм., НА́ТОВП розм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Н підсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Н перев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РД перев. мн., підсил., МІРІА́ДИ мн., підсил. книжн., СО́ТНЯ перев. мн., підсил., ТИ́СЯЧА перев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́ мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕ перев. мн., підсил. (про людей — при негативному ставленні); ЛІС підсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); — Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися (Сердюки) незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); — Клевета! Ябеда! — загукали кругом (пани) — ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); — Взагалі останнім часом (під час окупації), — ти помітила? — в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, — невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить (Олімпія) гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі — ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшла до Целі (І. Франко); — Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" (про вихованців спецшколи), прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми — тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). — Пор. 1. бага́то.