1. Великий тлумачний словник сучасної мови

убрати

убра́ти

I див. убирати I.

II див. убирати II.

III див. вбирати I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убрати — убра́ти 1 дієслово доконаного виду одягти когось убра́ти 2 дієслово доконаного виду зібрати врожай убра́ти 3 дієслово доконаного виду втягнути щось всередину, насититися чим-небудь Орфографічний словник української мови
  2. убрати — УБРА́ТИ¹ див. убира́ти¹. УБРА́ТИ² див. убира́ти². УБРА́ТИ³ див. вбира́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  3. убрати — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. убрати — УБРА́ТИ¹ див. убира́ти¹. УБРА́ТИ² див. убира́ти². УБРА́ТИ³ див. вбира́ти¹. Словник української мови в 11 томах
  5. убрати — Убрати, -ся см. убірати, -ся. Словник української мови Грінченка