уважати

уважа́ти

(вважати), -аю, -аєш, недок.

1》 неперех., перев. зі спол. що. Мати якусь думку; думати, гадати.

2》 перех., ким, чим, яким, за когощо, за якого. Визнавати якимось, прирівнювати до кого-, чого-небудь, давати якусь оцінку.

3》 неперех. Спостерігати, уважно дивитися з якоюсь метою або обирати що-небудь предметом своєї уваги.

|| на когощо, діал. Слідкувати за ким-, чим-небудь.

4》 неперех., на когощо. Зважати на кого-, що-небудь, надавати значення чомусь, рахуватися з ким-, чим-небудь.

|| Брати до уваги, враховувати щось.

|| Пильнувати, бути обережним, уважним.

|| діал. Слухати, бути уважним.

5》 у знач. вставн. сл. вважай, вважайте. Уживається у знач., близькому до сл. можна сказати, мабуть.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уважати — уважа́ти дієслово недоконаного виду думати, гадати; визнавати якимось, давати оцінку; спостерігати; зважати на кого-, що-небудь Орфографічний словник української мови
  2. уважати — Уважа́ти. 1. Бути уважним, уважно дивитися, слухати. Розвиток уваги важний не лиш для шкільної науки, але і для майбутнього житя; вона є першою умовою притомности людини; непритомний не може уважати, а неуважний не матиме притомности тоді... Українська літературна мова на Буковині
  3. уважати — див. ВВАЖАТИ; (на кого) берегтися <�остерігатися> кого. Словник синонімів Караванського
  4. уважати — УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ), аю, аєш, недок. 1. перев. із спол. що. Мати якусь думку; думати, гадати. Вона [мама] уважала, що мені треба вийти на свіже повітря (М. Коцюбинський); Андрій Бурма вважав, що він найкраще за всіх умів бігати на лижах (О. Словник української мови у 20 томах
  5. уважати — Взяти до уваги Словник застарілих та маловживаних слів
  6. уважати — ВВАЖА́ТИ (УВАЖА́ТИ) ким, чим, яким, за кого-що (ставити на рівень із ким-, чим-небудь, прирівнювати до когось, чогось, ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЗНАВА́ТИ, ЛІЧИ́ТИ рідко, ПРИЙМА́ТИ (за кого-що), МА́ТИ розм., ПОЧИ́ТУВАТИ заст., ПОЧИТА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  7. уважати — Уважа́ти, -жа́ю, -жа́єш кого-що за кого-що, на кого-що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. уважати — УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ), аю, аєш, недок. 1. неперех., перев. із спол. що. Мати якусь думку; думати, гадати. Вона [мама] уважала, що мені треба вийти на свіже повітря (Коцюб. Словник української мови в 11 томах