умілиця

умі́лиця

-і.

Жін. до умілець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умілиця — умі́лиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. умілиця — УМІ́ЛИЦЯ (ВМІ́ЛИЦЯ), і, ж. Жін. до умі́лець. Умілиці-гуцулки ткали чудові рушники, верети (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. умілиця — УМІ́ЛИЦЯ, і, ж. Жін. до умі́лець. Умілиці-гуцулки ткали чудові рушники, верети (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 68). Словник української мови в 11 томах