умілиця
умі́лиця
-і.
Жін. до умілець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- умілиця — умі́лиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- умілиця — УМІ́ЛИЦЯ (ВМІ́ЛИЦЯ), і, ж. Жін. до умі́лець. Умілиці-гуцулки ткали чудові рушники, верети (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- умілиця — УМІ́ЛИЦЯ, і, ж. Жін. до умі́лець. Умілиці-гуцулки ткали чудові рушники, верети (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 68). Словник української мови в 11 томах