уміло
умі́ло
(вміло).
Присл. до умілий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уміло — умі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- уміло — УМІ́ЛО (ВМІ́ЛО). Присл. до умі́лий. Учитель .. такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч незнайомі з ним, дуже його любимо (Леся Українка); Підскакували колеса, щохвилини була загроза перекинутись. Словник української мови у 20 томах
- уміло — Умі́ло, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уміло — УМІ́ЛО (ВМІ́ЛО). Присл. до умі́лий. Учитель.. такий симпатичний, так просто і вміло обходиться з учениками, що ми всі, хоч незнайомі з ним, дуже його любимо (Л. Укр., V, 1956, 403); Підскакували колеса, щохвилини була загроза перекинутись. Словник української мови в 11 томах
- уміло — Уміло нар. Умѣло, искусно. Словник української мови Грінченка