1. Великий тлумачний словник сучасної мови

учений

I уч`ений(вчений), -а, -е.

1》 Який має широкі й глибокі знання взагалі або в якій-небудь галузі науки.

|| Який одержав спеціальні знання, пройшов спеціальну виучку.

|| розм. Який учився; освічений.

|| Дресирований, навчений (про тварин).

2》 у знач. ім. учений, -ного, ч. Висококваліфікований фахівець з якої-небудь галузі науки.

3》 Пов'язаний з наукою (у 1, 2 знач.).

|| Який присвоюється за успішну науково-дослідну або педагогічну роботу.

Учений ступінь — наукова кваліфікація у певній галузі знань.

|| Який керує науковою діяльністю, організовує наукову діяльність.

Учена рада — а) колегіальний орган керівництва науковою діяльністю вищого навчального закладу, науково-дослідної та науково-виробничої організації; б) дисертаційна рада із захисту докторських або кандидатських дисертацій.

|| розм. Серйозний, складний за змістом; який характеризується ученістю або претендує на ученість.

4》 розм. Який має досвід у чому-небудь, який зазнав покарання; провчений.

II `учений(вчений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до учити.

|| учено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. учений — у́чений дієприкметник від: учи́ти уче́ний 1 прикметник який має глибокі знання уче́ний 2 іменник чоловічого роду, істота науковець Орфографічний словник української мови
  2. учений — Освічений, тренований, навчений, вишколений, досвідчений; ЯК ІМ. науковець, знавець, ерудит, ок. фахівець, спеціяліст; (ведмідь) муштрований; (- книжку) ЖМ. серйозний, мудрий; (битий) провчений. Словник синонімів Караванського
  3. учений — див. бувалий Словник синонімів Вусика
  4. учений — [ўченией] = вчений м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і, дієприкм., прикм., ім. Орфоепічний словник української мови
  5. учений — 1. науковець 2. це пес, див. дресувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. учений — УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ), а, е. 1. Який має широкі й глибокі знання взагалі або в якій-небудь галузі науки. Є на світі багато учених людей, а поетів мало. Треба мати талан (М. Словник української мови у 20 томах
  7. учений — Учений іде, а неук слідом спотикається. Вчена людина є мудрішою у житті. Ученому світ, а невченому тьма. Приповідають дітям, щоб вони краще вчилися. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. учений — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. Словник синонімів української мови
  9. учений — Уче́ний, -на, -не уче́ний, -ного; уче́ні, -них; імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. учений — УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до учи́ти. І руки ті, не учені до зброї, Що досі так довірливо одкриті Шукали тільки дружньої руки, Тепера зводяться від судороги, злості (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  11. учений — Учений, -а, -е Ученый. Вченому світ, а невченому тьма. Ном. № 6015. Словник української мови Грінченка