ховати

хова́ти

I -аю, -аєш, недок., перех.

1》 Класти що-небудь у таємному місці, щоб ніхто не міг знайти.

|| Поміщати, класти що-небудь кудись, у певне місце.

|| Зберігати, берегти, переховуючи тривалий час.

|| Улаштовувати кого-, що-небудь десь так, щоб зберегти неушкодженим.

2》 Надавати кому-небудь таємний притулок, рятуючи від переслідування, небезпеки, або навмисне не показувати кого-небудь людям, захищаючи від когось.

|| Не видавати кого-небудь; покривати.

|| Захищати, оберігати кого-небудь від чогось.

3》 Робити кого-, що-небудь невидимим або непомітним, покриваючи, прикриваючи, затуляючи його.

|| Позбавляти кого-небудь можливості бачити щось, затуляючи, відвертаючи, повертаючи і т. ін. його.

|| Захищати, оберігати якимсь чином від чого-небудь (холоду, морозу, спеки, удару тощо).

|| Приховувати що-небудь; скрадати, прикривати.

4》 Здійснювати обряд похорону.

5》 Не виявляти, не показувати, приховувати, тримати в таємниці (думки, почуття і т. ін.).

6》 Замовчувати, не розповідати про щось, не розголошувати чого-небудь.

|| Маскувати, прикривати певним чином від інших що-небудь.

7》 Мати, містити що-небудь зовні непомітне, яке ще не виявило себе.

II -аю, -аєш, недок., перех., діал.

Виховувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ховати — Хова́ти: — виховувати [2,I,XII,XIII] Словник з творів Івана Франка
  2. ховати — (поміщати щось у таємному місці) укривати, приховувати, схороняти, (померлого закопувати в землю) хоронити, погребати. Словник синонімів Полюги
  3. ховати — ховати – таїти – крити (в собі) На багатьох прикладах з мовної практики переконуємося: всі ці слова в переносному значенні "мати, містити в собі що-небудь зовні непомітне або ще не виявлене, яке може спричинити якісь наслідки... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  4. ховати — хова́ти 1 дієслово недоконаного виду поміщати щось, когось в таємному місці; покриваючи, робити кого-, що-небудь невидимим або непомітним; здійснювати обряд похорону хова́ти 2 дієслово недоконаного виду виховувати діал. Орфографічний словник української мови
  5. ховати — Хова́ти. 1. Вирощувати, розводити (про садово-городні культури). Учитель говорив гладко і з зрозумінєм предмету; але все те було, властиво, не більше, як шкільний виклад, теоретичний, котрий хиба о стілько був приноровлений до місцевих обставин... Українська літературна мова на Буковині
  6. ховати — Заховувати, хоронити, (втікача) укривати, переховувати, (од лиха) боронити, захищати, оберігати, (від очей) затуляти, прикривати, маскувати, (вади) приховувати, (гріхи) покривати, (думки) не виявляти, не показувати, тримати в секреті, (в собі) таїти... Словник синонімів Караванського
  7. ховати — I держати, законспіровувати, замасковувати, запломбовувати, засекречувати, затаювати, зашифровувати, зберігати, конспірувати, критися, маскувати, переховувати, підховувати, пломбувати, приберігати, приховувати, притаювати, таїти, тримати, утаювати... Словник синонімів Вусика
  8. ховати — ХОВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок. 1. Класти що-небудь в таємному місці, щоб ніхто не міг знайти. – Ховай зараз оцей мішок та нікому й слова не кажи, що я в тебе був, тебе бачив (І. Словник української мови у 20 томах
  9. ховати — хова́ти: ◊ хова́ти голову як струс → струс Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. ховати — Краще своє віддати, чим чуже сховати. Ліпше своє втратити, ніж чуже вкрасти. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. ховати — пра́вди ні́чого (ні́де) хова́ти / схова́ти. Дійсно, справді, звичайно. Та й правди нічого ховать, Нігде (ніде) нема Марусі рівні (Є. Гребінка); Батько завсігди (завжди) казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Фразеологічний словник української мови
  12. ховати — МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ (ОБНІМА́ТИ), ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д. Словник синонімів української мови
  13. ховати — ХОВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Класти що-небудь в таємному місці, щоб ніхто не міг знайти. — Ховай зараз оцей мішок та нікому й слова не кажи, що я в тебе був, тебе бачив (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  14. ховати — Ховати, -ваю, -єш гл. 1) Прятать. Де тії гроші, що ти служив? де ти їх ховав? Рудч. Ск. II. 154. Що-дня він мед тягав та в берлозі ховав. Гліб. 2) Беречь, хранить. А ви Україну ховайте. Шевч. 159. ховай боже! Сохрани Богъ. Ном. № 5141. Словник української мови Грінченка