хідник

хідни́к

-а, ч., розм.

1》 Те саме, що хід 4).

|| гірн. Горизонтальна або похила виробка для переміщення шахтарів.

2》 Те саме, що хід 5).

3》 Піднята вище проїжджої частини пішохідна стежка з асфальту, цегли, дощок і т. ін. по боках вулиці чи площі; тротуар.

|| рідко. Стежка в саду, парку; алея.

4》 Вузький довгий килим або товста тканина такої ж форми, що її стелять на підлогу; постілка, доріжка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

хідник — Тротуар, потайник, коридор [IV] Словник з творів Івана Франка
хідник — хідни́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
хідник — (підземний) ХІД, (вулиці) пішохід, тротуар, Р. алея, (тканий) доріжка Словник синонімів Караванського
хідник — I хідничка, хідничок, ходень, ходик II див. стежка Словник синонімів Вусика
хідник — ХІДНИ́К, а́, ч., розм. 1. Те саме, що хід 4. – Під цією церквою викопано глибокий льох, і від нього ведуть чотири хідники до кожної башти (М. Старицький); І ще скажу: таки ж довгенько він Копав хідник, дорогу до рятунку (М. Словник української мови у 20 томах
хідник — хідни́к 1. тротуар (ст): Хлопець не йшов на Ринок, він тільки здалеку бачив, як збирається товпа на хідниках, як гудять вівати, як зриваються з голов капелюхи (Лисяк)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
хідник — ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Словник синонімів української мови
хідник — Хідни́к -ка, в -ку; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хідник — ХІДНИ́К, а́, ч., розм. 1. Те саме, що хід 4. — Під цією церквою викопано глибокий льох, і від нього ведуть чотири хідники до кожної башти (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах
хідник — Хідник, -ка м. Дорожка, тропинка. Вх. Уг. 273. Словник української мови Грінченка