1. Великий тлумачний словник сучасної мови

цементація

цемента́ція

-ї, ж., спец.

1》 Закріплення ґрунтів, бетонних споруд та ін. введенням у них під тиском рідкого цементного розчину. Цементація свердловин.

2》 Насичення поверхневих шарів сталі вуглецем для збільшення їх твердості.

3》 Скріплення складових частин гірської породи розчиненими мінеральними речовинами.

4》 Осадження з розчинів більш електропозитивних металів (золота, міді тощо) менш електропозитивними (напр., цинком).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цементація — цемента́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цементація — ЦЕМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Закріплення ґрунтів, бетонних споруд та ін. введенням у них під тиском рідкого цементного розчину. Цементація свердловин. 2. Насичення поверхневих шарів сталі вуглецем для збільшення їх твердості. Словник української мови у 20 томах
  3. цементація — цемента́ція, цементува́ння 1. Скріплення або покривання цементом. 2. Насичення вуглецем поверхневого шару сталевих виробів, щоб підвищити їхні механічні властивості. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. цементація — ЦЕМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Закріплення грунтів, бетонних споруд та ін. введенням у них під тиском рідкого цементного розчину. Цементація свердловин. 2. Насичення поверхневих шарів сталі вуглецем для збільшення їх твердості. Словник української мови в 11 томах