1. Великий тлумачний словник сучасної мови

чатувати

чатува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 перех. і неперех., кого, що, біля кого – чого, над ким – чим.Охороняти когось або щось.

|| неперех. Стояти на варті; вартувати, стерегти.

|| Стояти, сидіти і т. ін. біля когось, чогось, оберігаючи його спокій або стежачи за безперебійністю роботи тощо.

|| Доглядаючи когось, стримувати його рух, дії і т. ін.

2》 неперех., на кого – що, також зі спол. щоб, аби, поки. Чекати на появу кого-, чого-небудь, терпляче очікувати на когось, щось.

3》 перех., на кого – що, кого, чого і без додатка, також зі спол. щоб, аби. Непомітно вичікувати жертву; підстерігати здобич.

|| перен. Чекати на когось, бути неминучим для кого-небудь (про лихо, злигодні і т. ін.). Чатувати на здобич.

4》 перех. і без додатка, на що, також зі спол. щоб, аби. Вичікувати, ждати слушного моменту, пори.

|| Чекати на кого-, що-небудь.

5》 перех. і неперех., на що, на чим, також зі спол. щоб, аби. Стежити за ким-, чим-небудь, за чиїмись або за своїми діями, мовою і т. ін.; пильнувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чатувати — Вартувати, сторожити, стояти на стійці <�чатах, варті, сторожі, посту>, (у засідці) сидіти на чатах, (на кого) очікувати, (на здобич) стерегти <�підстерігати> кого, (на що) чекати, вичікувати, (з нст. щоб) пильнувати Словник синонімів Караванського
  2. чатувати — див. ждати; стежити Словник синонімів Вусика
  3. чатувати — ЧАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого, що, біля кого – чого, над ким – чим. Охороняти когось або щось. Старий лісник чатував великий простір, весь вкритий рівним і ніби перебраним руками людини буком (М. Словник української мови у 20 томах
  4. чатувати — чатува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. чатувати — I. ВАРТУВА́ТИ без додатка (бути на варті, здійснювати варту), ЧАТУВА́ТИ, КАРАУ́ЛИТИ розм.; КОНВОЮВА́ТИ (супроводжувати кого-, що-небудь конвоєм); ПІКЕТУВА́ТИ (перебуваючи в пікеті). Я стою на вокзальному пероні, вартую (П. Словник синонімів української мови
  6. чатувати — Чатува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чатувати — ЧАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. і неперех., кого, що, біля кого — чого, над ким — чим. Охороняти когось або щось. Старий лісник чатував великий простір, весь вкритий рівним і ніби перебраним руками людини буком (Чаб., Стоїть явір.. Словник української мови в 11 томах
  8. чатувати — Чатува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. АД. II. 58. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. К. ЧР. 112. Словник української мови Грінченка