чатуючий
чату́ючий
-а, -е, рідко.
1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до чатувати.
2》 у знач. прикм. Який стежить, пильнує за ким-, чим-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чатуючий — див. вартовий Словник синонімів Вусика
- чатуючий — ЧАТУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. у знач. прикм. Який чатує на кого-, що-небудь, стежить, пильнує за ким-, чим-небудь. Позаду за хвірткою заблищали чатуючі очі Шуріпи (І. Рябокляч); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- чатуючий — ЧАТУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до чатува́ти. 2. у знач. прикм. Який стежить, пильнує за ким-, чим-небудь. Позаду за хвірткою заблищали чатуючі очі Шуріпи (Ряб., Золототисячник, 1948, 229); *Образно. Словник української мови в 11 томах