чим
1》 займ. див. що I.
2》 спол. порівняльний. Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне сл. тим, рідше то.
|| Починає підрядні умовні речення.
|| розм. Уживається після слів у ступені порівняння і приєднує речення, з яким що-небудь порівнюється; ніж.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чим — ЧИМ. 1. займ. див. що¹. 2. спол. порівняльний. Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне слово тим, рідше то. Цілину хіба орють парою? ну, ну!... Словник української мови у 20 томах
- чим — чим сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- чим — ЧИМ. 1. займ. див. що¹. 2. спол. порівняльний. Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне слово тим, рідше т о. Цілину хіба орють парою? ну, ну!... Словник української мови в 11 томах
- чим — Чим Творит. пад. отъ що. (см.). Словник української мови Грінченка