1. Великий тлумачний словник сучасної мови

шар

-у, ч.

1》 чого і без додатка. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі.

|| Ряд, пласт однорідної речовини, матеріалу, який розміщується на чомусь або між іншими такими ж.

|| також зі сл. атмосфера, повітря. Маса повітря, що міститься над поверхнею планети.

Озоновий шар — шар атмосфери на висоті від 10 до 50 км із максимумом концентрації озону на висоті від 20 до 25 км.

|| Річний наріст стовбура дерева, помітний при поперечному розрізі завдяки кільцю.

2》 розм., рідко. Те саме, що верства II 2).

|| Певне коло людей.

3》 перен. Однорідна за якоюсь ознакою частина чого-небудь.

|| у сполуч. зі сл. лексичний, лексика і т. ін. Однорідна група слів, що мають свої особливості і чимось різняться від інших.

4》 геол. Ущільнена чи затверділа маса осадової гірської породи, обмежена двома більш-менш паралельними площинами інших порід.

|| у сполуч. з ім. вугілля, крейда, лес і т. ін., також з прикм. вугільний, гранітний, газоносний, рудоносний і т. ін. Однорідно-площинна маса породи, що має певний склад або домішки чогось, чим відрізняється від інших.

Мертвий шар с. г., рідко — однорідний пласт землі, ґрунту, в якому неможливе органічне життя.

Орний шар с. г. — верхня, родюча частина ґрунту, яку обробляють під посів.

Родючий шар ґрунту — верхня гумусована частина ґрунту, яка має сприятливі для росту рослин хімічні, фізичні та біологічні властивості.

5》 діал. Ряд.

|| у знач. присл. шаром. У ряд.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шар — (суцільна розпростерта маса однорідної речовини) верства, пласт, товща, прошарок, (геологічні відкладення) нашарування, напластування. Словник синонімів Полюги
  2. шар — (тонкий) прошарок, (тонюсінький) плівка; (вугілля) пласт, (осадових порід) ярус, нашаровання, сов. нашарування; (суспільний) верства. Словник синонімів Караванського
  3. шар — 1. куля, кулька 2. це див. пласт, слой Словник чужослів Павло Штепа
  4. шар — ШАР¹, у, ч. 1. чого і без дод. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі. Над далекими горбами та ярами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (І. Словник української мови у 20 томах
  5. шар — шар 1 іменник чоловічого роду однорідна частина чогось шар 2 іменник чоловічого роду куля розм. Орфографічний словник української мови
  6. шар — ВЕРСТВА́ (частина суспільного класу, соціальна група), ПРО́ШАРОК, ШАР рідше; СТАН заст. (із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками); КО́ЛА мн. (певна група населення чи суспільні угруповання). В них (у творах Нечуя-Левицького) ми бачимо. Словник синонімів української мови
  7. шар — Шар, ша́ру, -рові; шари́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шар — ШАР¹, у, ч. 1. чого і без додатка. Однорідна за складом речовина, що суцільною масою вкриває кого-, що-небудь, простягаючись у просторі. Над далекими горбами та ярами небо ніби зливалось з землею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. шар — Шар, -ру м. 1) Слой. Шар землі. Мнж. 129. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. Кіев. г. 2) Рядъ. Сосн. у. Шаром стоять хати. Н. Вол. у. Шар полукіпків на полі. ум. шаро́к. Желех. Словник української мови Грінченка