швидкий
швидки́й
-а, -е.
1》 Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий.
|| Здатний до стрімких, інтенсивних рухів, дій (про людину, тварину).
|| Схильний поспішати з чимсь.
|| Спритний (про руки).
|| до чого, перен., розм. Який легко реагує на щось, проймається чимсь.
|| у знач. ім. швидкий, -кого, ч. Те саме, що Швидкий поїзд (див. поїзд).
2》 Який відзначається великою частотою рухів, стрімкістю.
|| Який виконується, здійснюється енергійно, активно, відзначаючись високим темпом.
|| Поспішний (про мовлення, розмову і т. ін.).
|| Меткий (про очі, погляд).
|| перен. В якому виявляється жвавість.
|| Який активно, інтенсивно діє.
|| у знач. ім. швидка, -кої, ж. Танок, що виконується у прискореному темпі. Швидка допомога.
3》 Який повинен з'явитися, відбутися, статися через короткий проміжок часу, незабаром; скорий.
4》 Який характеризується особливою швидкістю здійснення чогось.
|| Скороминущий, недовговічний.
Значення в інших словниках
- швидкий — (який відзначається великою швидкістю) скорий, бистрий, прудкий, (спрямований різко вперед) стрімкий, розм. хуткий, жвавий, (більшою мірою) бурхливий, невпинний, (про роботу, що здійснюється швидко) рухливий. Словник синонімів Полюги
- швидкий — Темпи прискорені чи пришвидшені? В українській мові немає іменника скорість, є швидкість, нема – скорий потяг, є швидкий потяг. Тому й темпи (будівництва, вуглевидобутку, жнив тощо) можуть бути швидкими, пришвидшеними, а не скорими, прискореними. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- Швидкий — Швидки́й прізвище Орфографічний словник української мови
- швидкий — Прудкий, хуткий, скорий, бистрий, ір. борзий, о. прудконогий, легконогий, швидкобіжний; (у праці) беручкий, жвавий, ШПАРКИЙ, з. шамкий; (темп) навальний... Словник синонімів Караванського
- швидкий — I бистрий, бистрокрилий, бистроногий, бистроплинний, борзий, жвавий, меткий, моторний, порский, поспішний, прудкий, прудкокрилий, прудконогий, скорий, скороминучий, скороминущий, скоротечний, спритний, хвацький, хутенький, хуткий, швиденький... Словник синонімів Вусика
- швидкий — ШВИДКИ́Й, а́, е́. 1. Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю; дуже рухливий, стрімкий. Хто не знає тих швидких потоків, що шумно вискакують з похилин і крутяться жваво по широких зарінках? (Н. Словник української мови у 20 томах
- швидкий — Не так швидко робиться, як мовиться. Говорити легше, ніж робити. Швидкий, як ведмідь за перепилицею. Про повільного. Приповідки або українсько-народня філософія
- швидкий — на швидку́ (ско́ру) ру́ку (заст. руч). Поспіхом, квапливо. О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем (І. Нечуй-Левицький); На бригові є сліди ремонту на швидку руку (Ю. Фразеологічний словник української мови
- швидкий — ЖВА́ВИЙ (про очі, погляд, обличчя — який часто змінює свій вираз), РУХЛИ́ВИЙ, ЖИВИ́Й, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, БИ́СТРИЙ розм., ПРУДКИ́Й розм., ПРОВО́РНИЙ розм. (про очі, погляд). Її жваве личко пожурнішало на якусь мить (Є. Гуцало); Вужчають і світлішають.. Словник синонімів української мови
- швидкий — Швидки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- швидкий — ШВИДКИ́Й, а́, е́. 1. Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий. Хто не знає тих швидких потоків, що шумно вискакують з похилин і крутяться жваво по широких зарінках? (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах