шкварчати
шкварча́ти
-чу, -чиш, недок.
1》 тільки 3 ос., чим і без додатка. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню).
|| Тріщати, підсмажуючись (про страву).
|| безос.
|| розм. Сповнюватися тріском, шипінням і т. ін.
|| Про відчуття від надмірної дії жари чи морозу.
2》 розм. Говорити приглушеним від злості, роздратування голосом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкварчати — див. звучати; сердитися; шуміти Словник синонімів Вусика
- шкварчати — ШКВАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. тільки 3 ос., чим і без дод. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню). Словник української мови у 20 томах
- шкварчати — шкварча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шкварчати — ТРІЩА́ТИ (утворювати тріск, лопаючись, розламуючись тощо), ТРІ́СКАТИ, ТРІСКОТА́ТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил.; ХРУСТІ́ТИ, ХРУ́СКАТИ, ХРУЩА́ТИ, ХРУСКОТІ́ТИ підсил. (про кістки, суглоби тощо); ПОЛУ́СКУВАТИ (злегка); ШКВАРЧА́ТИ (про страву — підсмажуючись) . Словник синонімів української мови
- шкварчати — Шкварча́ти, -рчу́, -рчи́ш, -рча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шкварчати — ШКВАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. тільки 3 ос., чим і . без додатка. Видавати короткі уривчасті звуки, тріск, шипіння (перев. під дією жару, вогню). Словник української мови в 11 томах
- шкварчати — Шкварча́ти, -чу́, -чи́ш гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Котл. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 103). Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Рудч. Словник української мови Грінченка