шумний
шу́мний
I -а, -е.
1》 Який видає, утворює шум (див. шум I 1)).
2》 Який відбувається з шумом (див. шум I 1)), супроводжується шумом.
|| Сповнений шуму, пожвавлення, руху, суєти.
|| перен. Неспокійний, бурхливий, сповнений подій, тривог і т. ін.
3》 перен., розм. Який викликає шум (див. шум I 2)), привертає широку увагу. Шумний успіх.
4》 лінгв. Який утворюється за допомогою шуму (див. шум I 3)).
Шумні приголосні лінгв. — приголосні, у творенні яких переважає шум.
II -а, -е.
Який піниться, вкритий шумом (див. шум II 1)); пінявий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шумний — (сповнений шуму) шумливий, гомінкий, гомінливий. Словник синонімів Полюги
- шумний — ШУМНИЙ – ШУМОВИЙ Шумний. 1. Який створює шум, супроводжується шумом. Вж. зі сл.: натовп, збори, розмова, суперечка, вечір, річка, водоспад. Літературне слововживання
- шумний — див. ПІНЯВИЙ; (натовп) СОВ. гомінливий, галасливий, шумкий. Словник синонімів Караванського
- шумний — див. шумливий Словник синонімів Вусика
- шумний — 1. див. шумливий 2. це див. пінний, ферментувати Словник чужослів Павло Штепа
- шумний — ШУ́МНИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум (див. шум¹ 1). Цього ранку, коли Ант вирушив на лови, в лісі було тихо, .. тільки десь сумно жалілись горлиці, каркав ворон, та ще в ярах, які перерізували ліс, дзвеніли шумні потоки (С. Словник української мови у 20 томах
- шумний — шу́мний 1 прикметник який утворює шум шу́мний 2 прикметник пінявий Орфографічний словник української мови
- шумний — БУРХЛИ́ВИЙ (про час, життя і т. ін. — сповнений різноманітних і неспокійних подій, переживань і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ, БУРЕ́МНИЙ, БУ́РЯНИЙ, КИПУ́ЧИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ поет. (ужив. при піднесено-позитивній характеристиці явища). Словник синонімів української мови
- шумний — ШУ́МНИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум ( див. шум¹ 1) Цього ранку, коли Ант вирушив на лови, в лісі було тихо, .. тільки десь сумно жалілись горлиці, каркав ворон, та ще в ярах, які перерізували ліс, дзвеніли шумні потоки (Скл. Словник української мови в 11 томах
- шумний — Шумний, -а, -е Пѣнящійся. Приймав Бога зеленим вином.... усі святії шумнов горілков. Гол. II. 31. Шумна вода. Левиц. І. 443. Словник української мови Грінченка