шумний

див. шумливий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шумний — (сповнений шуму) шумливий, гомінкий, гомінливий. Словник синонімів Полюги
  2. шумний — ШУМНИЙ – ШУМОВИЙ Шумний. 1. Який створює шум, супроводжується шумом. Вж. зі сл.: натовп, збори, розмова, суперечка, вечір, річка, водоспад. Літературне слововживання
  3. шумний — див. ПІНЯВИЙ; (натовп) СОВ. гомінливий, галасливий, шумкий. Словник синонімів Караванського
  4. шумний — 1. див. шумливий 2. це див. пінний, ферментувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. шумний — ШУ́МНИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум (див. шум¹ 1). Цього ранку, коли Ант вирушив на лови, в лісі було тихо, .. тільки десь сумно жалілись горлиці, каркав ворон, та ще в ярах, які перерізували ліс, дзвеніли шумні потоки (С. Словник української мови у 20 томах
  6. шумний — шу́мний 1 прикметник який утворює шум шу́мний 2 прикметник пінявий Орфографічний словник української мови
  7. шумний — I -а, -е. 1》 Який видає, утворює шум (див. шум I 1)). 2》 Який відбувається з шумом (див. шум I 1)), супроводжується шумом. || Сповнений шуму, пожвавлення, руху, суєти. || перен. Неспокійний, бурхливий, сповнений подій, тривог і т. ін. 3》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шумний — БУРХЛИ́ВИЙ (про час, життя і т. ін. — сповнений різноманітних і неспокійних подій, переживань і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ рідше, ШУ́МНИЙ, БУРЕ́МНИЙ, БУ́РЯНИЙ, КИПУ́ЧИЙ, ПОЛУМ'Я́НИЙ поет. (ужив. при піднесено-позитивній характеристиці явища). Словник синонімів української мови
  9. шумний — ШУ́МНИЙ¹, а, е. 1. Який видає, утворює шум ( див. шум¹ 1) Цього ранку, коли Ант вирушив на лови, в лісі було тихо, .. тільки десь сумно жалілись горлиці, каркав ворон, та ще в ярах, які перерізували ліс, дзвеніли шумні потоки (Скл. Словник української мови в 11 томах
  10. шумний — Шумний, -а, -е Пѣнящійся. Приймав Бога зеленим вином.... усі святії шумнов горілков. Гол. II. 31. Шумна вода. Левиц. І. 443. Словник української мови Грінченка