ясно
я́сно
1》 Присл. до ясний 1-7).
2》 у знач. присудк. сл. Про безхмарну, хорошу погоду.
|| Про наявність світла де-небудь; світло.
3》 у знач. присудк. сл. Те саме, що зрозуміло 2).
4》 у знач. вставн. сл., розм. Уживається для підтвердження думки; звичайно, безумовно.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ясно — (мова) виразно, зрозуміло, авже, адже, (погода) погідно, сонячно Словник чужослів Павло Штепа
- ясно — Я́СНО. 1. Присл. до я́сни́й 1–7. На високому небі ясно горіли зорі (М. Коцюбинський); Ясно сяяло сонце в синьому травневому небі (В. Собко); Крута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини (І. Словник української мови у 20 томах
- ясно — я́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ясно — я́сно світло(перша частина складних слів – назв кольорів)(ст)||блідо- Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ясно — Я́СНО. 1. Присл. до я́сни́й 1-7. На високому небі ясно горіли зорі (Коцюб., II, 1955, 336); Ясно сяяло сонце в синьому травневому небі (Собко, Серце, 1952, 89)... Словник української мови в 11 томах