кронверк

(нім. — корона зробленої споруди)

Зовнішня оборонна споруда, що складається з одного бастіону і двох напівбастіонів. Розташовувалася перед головним укріпленням. Характерна для голландської фортифікації.

Значення в інших словниках

1. кронверк — кро́нверк іменник чоловічого роду арх.  Орфографічний словник української мови
2. кронверк — -а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кронверк — КРО́НВЕРК, а, ч., військ., іст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів. Кронкверк мав тактичне призначення: заважав противнику зосереджувати сили під час атакування кріпосної башти, а також був плацдармом для контратак (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. кронверк — кро́нверк (нім. Kronwerk) зовнішнє укріплення з одного бастіону і двох напівбастіонів для зміцнення фортечних споруд.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. кронверк — КРО́НВЕРК, а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів.  Словник української мови в 11 томах