КРО́НВЕРК, а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
кронверк —
кро́нверк іменник чоловічого роду арх.
Орфографічний словник української мови
кронверк —
-а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кронверк —
КРО́НВЕРК, а, ч., військ., іст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів. Кронкверк мав тактичне призначення: заважав противнику зосереджувати сили під час атакування кріпосної башти, а також був плацдармом для контратак (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
кронверк —
кро́нверк (нім. Kronwerk) зовнішнє укріплення з одного бастіону і двох напівбастіонів для зміцнення фортечних споруд.
Словник іншомовних слів Мельничука
кронверк —
(нім. — корона зробленої споруди) Зовнішня оборонна споруда, що складається з одного бастіону і двох напівбастіонів. Розташовувалася перед головним укріпленням. Характерна для голландської фортифікації.
Архітектура і монументальне мистецтво