кронверк

КРО́НВЕРК, а, ч., військ., іст.

Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів.

Кронкверк мав тактичне призначення: заважав противнику зосереджувати сили під час атакування кріпосної башти, а також був плацдармом для контратак (з наук. літ.);

Кронверк складався з одного бастіону і двох напівбастіонів на флангах, які надавали йому вигляду корони (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кронверк — кро́нверк іменник чоловічого роду арх.  Орфографічний словник української мови
2. кронверк — -а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кронверк — кро́нверк (нім. Kronwerk) зовнішнє укріплення з одного бастіону і двох напівбастіонів для зміцнення фортечних споруд.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. кронверк — КРО́НВЕРК, а, ч., військ., заст. Зовнішнє фортечне укріплення з кількох бастіонів.  Словник української мови в 11 томах
5. кронверк — (нім. — корона зробленої споруди) Зовнішня оборонна споруда, що складається з одного бастіону і двох напівбастіонів. Розташовувалася перед головним укріпленням. Характерна для голландської фортифікації.  Архітектура і монументальне мистецтво