Українська літературна мова на Буковині

відтятий

Відтя́тий, перен. Відрізаний, ізольований. Богато міст просто відтятих від світа з причини перерваноїкомунікациї (Б., 1895, 6, 4)

// пол. być odciętym od świata — бути відрізаним від світу, бути в ізоляції.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. відтятий — відтя́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відтятий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відтяти 1). || відтято, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтятий — ВІДТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відтя́ти 1. Дивлюся, в могилі усе козаки: Який безголовий, який без руки. А хто по коліна неначе одтятий (Т. Шевченко); Свириденко розв'язав голову і показав возному відтяте вухо (З.  Словник української мови у 20 томах
  4. відтятий — Відтя́тий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. відтятий — ВІДТЯ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відтя́ти 1. Дивлюся, в могилі усе козаки: Який безголовий, який без руки. А хто по коліна неначе одтятий (Шевч., II, 1953, 232); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах