віск
Віск. У сполуч. тілько воску й свічки — все, що є кращого. Дві сотні з половиною сьвідомих інтелігентних Русинів — тілько всего воску й сьвічки маємо ту, а решта — то несьвідомий нарід, котрий жде не нажде ся, щоби хтось взяв єго у свою опіку та почав єго учити (Б., 1895, 121, 1); Я певний, що не спічнеш на лаврах, так як богато иньших докторів, що тільки в них сьвічки і воску, що лише їх грімкий титул сьвітить ся, як золочена вивіска на склепі з тандитою (Маковей, Листи, 552)
// порівн. нім. das Wachslicht — (воскова) свічка, das Licht — 1) світло, вогонь, 2) освітлення, 3) світило, розум, er ist kein großes Licht -він не відзначається особливим розумом, sein Licht under Scheffel stellen — приховувати свої таланти (здібності).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.