гуртувати
Гуртува́ти. Збирати в одне місце, зосереджувати в одному місці, комплектувати. По столицях (приміром у Відні і в Будапешті) істнують великі центральні складниці книжок, які гуртують систематично усі виданя, що появили ся в границях даної держави або відносять ся до неї (Кузеля, 1910, 4).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.