гуртівник
Гуртівни́к. Оптовий торгівець. Крамниця купувала всякі товари у гуртівників за готові гроші і продавала людям також лиш за готові гроші, а ніколи на борг. Хто не міг купувати кождого часу все за готівку, той виставив у касі запис довжний, напр., на сто корон (Товариш, 1908, 155)
// пол. hurtownik — оптовик.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.