кара
Ка́ра. Штраф. Марки почтові мусять бути приліплені тільки на передній (адресовій) стороні письма, инакше прийдесь адресатам платити кару (Б., 1895, 11, 4); Хто продає м’ясо з такої худобини, що не була оглядана, той тратить все м ясо і буде ще окрім того караний за першим разом карою від 50 кор[он] до 400 кор [он], за другим разом подвійно, а за третим тратить право купецтва. Про таке переступство повинен двірник зараз донести Судови (См.-Стоцький, Громада, 14); [Речинець] може, приміром, виносити місяць для научних, а дві неділі для белетристичних книжок: для приміру можна навіть накладати кару за проволоку, хоть би тільки по 10 сотиків за кождий день поречинци (Кузеля, 1910, 9)
// пол. kara — 1) покарання; 2) штраф.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.