обичай
Обича́й. Традиція, звичай. Забуті ми, забуті і сьвітом, і людьми, дрімаємо у мраці ріднесенької тьми! У нас порядок давний і давний обичай: від ранку аж до ночи роби, не спочивай! (Галіп, Думки та пісні, 30)
// пол. obyczaj — звичай, звичка, норови; нім. die Sitte — звичай.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.