відстаючий
Відстаючий — що (котрий, який) відстає — відсталий
«У нашому колективі не повинно бути відстаючих!» — читаємо в районній газеті й бачимо потребу виправити неприродне для української мови слово відстаючих. Можна виправити на описову форму: «У нашому колективі не повинно бути тих, що (котрі, які) відстають», але можна обійтись і без неї, взявши прикметник відсталий: «У нашому колективі не повинно бути відсталих».
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича