Словник іншомовних слів Мельничука

аташе

аташе́

(франц. attache, букв. – прикріплений)

1. Молодший дипломатичний ранг співробітника дипломатичних представництв та відомств закордонних справ.

2. Службові особи – представники різних відомств, відряджені до дипломатичних представництв або відповідних відомств країни перебування (А. спеціальні). Особа, що відає питаннями преси та інформації (прес-аташе). Представники військового відомства даної країни при військовому відомстві країни перебування, одночасно – радники дипломатичного представника з військових питань (А. військові, військово-морські, військово-повітряні).

Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука

Значення в інших словниках

  1. аташе — аташе́ іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. аташе — Дорадник (посольський)  Словник чужослів Павло Штепа
  3. аташе — невідм., ч. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. || Молодший дипломатичний ранг у міністерстві закордонних справ. Аташе-кейс — те саме, що дипломат (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. аташе — АТАШЕ́, невідм., ч. 1. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр., у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (А.  Словник української мови у 20 томах
  5. аташе — Найнижчий ступінь службовця-дипломата; фахівець у певній галузі: а. військовий, культурний, торговельний.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. Аташе — Аташе́ (фр.), не відм. (ч. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. аташе — АТАШЕ́, невідм., с. Фахівець-консультант з певного кола питань, напр. у військовій справі, торгівлі, при дипломатичному представництві. Був він тільки аташе при одній з дипломатичних місій у Європі (Крим.  Словник української мови в 11 томах
  8. аташе — рос. атташе (фр. attache. букв. — прикріплений) — 1. Молодший дипломатичний ранг. 2. Службова особа дипломатичного складу в посольствах, місіях. 3. Представники не дипломатичних відомств, спеціалісти в певній галузі знань, які перебувають у відрядженні при посольствах чи місіях.  Eкономічна енциклопедія